ЧÑо Ñакое ÑовеÑÑÑ?
Â
Ðог заложил в Ñеловека Ñакой «меÑ
анизм», пÑи помоÑи коÑоÑого, Ð¼Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÐµÐ¼ ÑазлиÑаÑÑ, ÑÑо пÑавилÑно, а ÑÑо неÑ, оÑлиÑаÑÑ Ð´Ð¾Ð±Ñо Ð¾Ñ Ð·Ð»Ð°. ÐÑ Ð½Ð°Ð·Ñваем ÑÑÐ¾Ñ Ð²Ð½ÑÑÑенний Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ â ÑовеÑÑÑÑ. ЧаÑÑо лÑди не задÑмÑваÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð´ ÑÑим, но Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ñ ÑÑиÑÑÑÑ ÑлÑÑаÑÑ Ð½Ð°ÑÑ ÑовеÑÑÑ.
СовеÑÑÑ ÑÑо ÑÑвÑÑво одобÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¸Ð»Ð¸ оÑÑÐ¶Ð´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð°ÑиÑ
мÑÑлей и поÑÑÑпков. ÐÑли Ñо, ÑÑо Ð¼Ñ ÑобиÑаемÑÑ ÑделаÑÑ Ð½ÐµÑ
оÑоÑо и непÑавилÑно, наÑа ÑовеÑÑÑ Ð¾Ð±ÑзаÑелÑно подÑÐºÐ°Ð¶ÐµÑ Ð½Ð°Ð¼ об ÑÑом, Ñказав внÑÑÑи: Â«Ð¢Ñ Ð½Ðµ должен ÑÑого делаÑÑ». ÐаÑа ÑовеÑÑÑ Ð³Ð¾Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð¼ не ÑолÑко Ñо, ÑÑо Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ñ Ð½Ðµ делаÑÑ, она Ñакже говоÑÐ¸Ñ Ð½Ð°Ð¼, ÑÑо Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ñ Ð´ÐµÐ»Ð°ÑÑ. РеÑли Ð²Ñ ÑÑвÑÑвÑеÑе, ÑÑо Ð²Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾ÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ñ-Ñо, или ÑделаÑÑ ÑÑо-Ñо, Ñо знайÑе - ÑÑо ÑовеÑÑÑ ÑабоÑÐ°ÐµÑ Ð²Ð½ÑÑÑи ваÑ. Ðог дал нам ÑÑÐ¾Ñ Ð¿ÑоÑÑой и замÑÑловаÑÑй меÑ
анизм, ÑÑÐ¾Ð±Ñ Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°Ð»Ð¸, как нам поÑÑÑпаÑÑ Ð² Ñой или иной ÑиÑÑаÑии. ÐоÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¾ÑÐµÐ½Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð½Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð¿ÑиÑлÑÑиваÑÑÑÑ Ðº Ñвоей ÑовеÑÑи.
«ÐоÑÐµÐ¼Ñ Ð¸ Ñам подвизаÑÑÑ Ð²Ñегда имеÑÑ Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÑоÑнÑÑ ÑовеÑÑÑ Ð¿Ñед Ðогом и лÑдÑми» ÐеÑÐ½Ð¸Ñ Ð³Ð»Ð°Ð²Ð° 24:16.